Премія Молот Стокмана вручається людям, які реагують на несправедливість і зловживання у сфері трудових відносин, борються за рівність і виступають проти порушення прав працівників. Успіхи людей завжди надихають, особливо коли це досягнення наших співвітчизників.
Я мала честь познайомитися з Олександрою Чех-Гавнераас, директоркою з кризової допомоги в Центрі міграції Армії Спасіння в Осло, кілька років тому, коли вона разом із Армією Спасіння організувала зустріч для українців і поляків з нагоди 100-річчя відновлення незалежності Польщі. Тепер, через понад п’ять років, ми знову зустрілися, щоб я могла привітати її з отриманням престижної нагороди та поговорити про виклики її роботи.
Олександра починала як терапевтка з соціальної роботи, а посаду керівника обійняла відносно нещодавно. Її головна місія – це боротьба з експлуатацією та шахрайством на ринку праці. Яка вона? Перш за все, Олександра дуже харизматична, рішуча і конкретна. Вона володіє величезними знаннями, неймовірною рішучістю та великими запасами емпатії. Її робота – це не просто виконання повсякденних обов’язків, а справжня місія. Вона відкрито заявляє, що не змогла б відмовити у допомозі людині, яка опинилася в скрутній ситуації через несправедливість. Через це Олександра часто присвячує велику частину свого особистого часу допомозі іншим, нерідко затримуючись на роботі, щоб відстоювати права тих, кого обманули і залишили без засобів до існування.
– Трудовий злочин (норвезькою Arbeidslivskriminalitet, скорочено A-Krim) – це порушення норвезького трудового законодавства, включаючи закони про оплату праці, податки, охорону праці та інші обов’язкові збори, – пояснює Олександра. Найпоширеніший злочин, який потрапляє під її увагу, – це невиплата заробітної плати працівникам. Лауреатка нагороди також розповіла про важливу зміну в норвезькому трудовому законодавстві.
Раніше роботодавець мав цілий місяць на оформлення трудового договору, що часто використовувалося як лазівка для експлуатації робітників. Нині ж новий закон зобов’язує роботодавця оформити договір протягом тижня після початку роботи. Ці зміни набудуть чинності на початку липня.
– Компанії затягують час, уникають відповідальності або намагаються перекласти провину на працівника, а іноді навіть оголошують банкрутство, щоб не платити належні гроші, – підкреслює Олександра.
Місія має свою ціну. Олександрі неодноразово погрожували, вона змушена була кілька разів змінювати номер телефону, але це не зупинило її, вона продовжує свою боротьбу за справедливість і проти порушення прав працівників. Попри кілька неприємних ситуацій, Олександра відчуває себе в безпеці та не збирається зупинятися.
Трудові мігранти, які не знають мови та законодавства, стають легкою мішенню для недобросовісних роботодавців. Завдяки роботі Олександри, зростає усвідомлення того, що дискримінація та експлуатація неприпустимі. Однакові права мають належати всім працівникам, незалежно від їхньої освіти, досвіду чи походження.
На жаль, існує також тенденція щодо експлуатації українців і поляків з боку польських компаній, що працюють у Норвегії.
Олександра вважає, що в норвезькому трудовому законодавстві ще багато чого треба змінити. За кожним випадком боротьби за зароблені гроші стоять людські трагедії, бідність, розпач і відчай. Не дивно, адже судові витрати часто є великими. На щастя, у нас є наша спеціалістка з безнадійних справ. Як сказала сама Олександра: “Хтось повинен розсердитися за цих людей”.
Процес відшкодування невиплаченої заробітної плати може бути тривалим і виснажливим, але він приносить результати. За даними, отриманими від Олександри, близько 95% справ було успішно вирішено на користь працівників.На запитання про плани на майбутнє, вона відповіла, що її пристрасть – це боротьба з трудовими злочинами, і саме цим вона хоче займатися.
