– Я не тільки молода жінка в політиці, але ще й темношкіра мусульманка. Коли я десь з’являюсь, бачать не тільки колір моєї шкіри, а й хіджаб. І я знаю, що мене не приймуть. Іноді я навіть чую це прямо.
Аудиторія UiA переповнена гостями. На конференцію MEET (Muslim European Empowerment Programme), організовану в рамках Demokratiuk у Крістіансанді, приїхали учасники з ближніх і далеких європейських країн, зокрема Австрії, Угорщини, Швеції, Німеччини, Фінляндії та Ісландії. Їх розділяють тисячі кілометрів, але вони діляться досвідом. Що варто підкреслити – тема виявилася важливою як для мусульман, так і для інших жителів Норвегії.
Конференція є важливим елементом на карті подій, які формують розуміння та повагу до мусульман, які проживають у Європі.
Багато викликів. Жінка-іммігрантка в хіджабі.
Еміграція – це рішення, яке пов’язане з викликами та потребує адаптації до нових умов. Особливо важким є становище мусульманських жінок. Їхня культурна самобутність помітна з першого погляду і може бути причиною дискримінації. Тому ісламські жінки можуть потребувати особливого зміцнення, оскільки вони стикаються з низкою проблем – і як іммігрантки, і як мусульманки. Їхні проблеми багатогранні. Деякі з них досі шукають своє місце в західній цивілізації.
Про становище мусульманських жінок під час конференції oбговорили спікери з чотирьох європейських країн. Психіатр Abida Аshref представила три етапи розширення прав і можливостей мусульманських жінок.
– У першому випадку жінки стають більш незалежними на багатьох рівнях – фінансово, емоційно, соціально, на рівні освіти та культури – пояснила Аshref.
Потім настає друга фаза, на якій, за словами Аshref, зараз перебувають мусульманські жінки в Європі або, принаймні, в Данії, де вона живе.
– Жінки в хіджабах починають з’являтися в багатьох місцях публічного життя. Є бажання бути прийнята такою, яка ти є, а також бажання бути тим, ким ти є, а не тим, ким хочуть, щоб ти була, – зазначає Аshref, яка також є ісламським терапевтом, тому вона знає справжні проблеми мусульманських жінок.
Водночас підкреслюється, наскільки важливо піклуватися про психічне здоров’я мусульманок, які не завжди знають, з ким можна поговорити про свої труднощі.
– Третя фаза характеризується тим, що жінки самі беруть контроль над наративом, стають моделями та джерелами натхнення для інших.
За словами Аbidy Аshref, головним для мусульманок має бути визначення себе та того, де вони зараз знаходяться, щоб вони знали, куди йти. Воно рішуче виступає проти негативного соціального контролю.
Nahla Hewidy з Фінляндії звернула увагу на традиційну роль жінки в ісламі, пов’язану з вихованням дітей та перенесенням релігійних цінностей. Мати повинна навчити своїх дочок, чому вони повинні носити хіджаб, щоб він став для жінки розширенням можливостей, а не обмеженням. Це особливо важливо, особливо коли цей важливий символ неправильно розуміють у Європі, що часто спричиняє дискримінацію.
– Я працюю в публічній бібліотеці у Фінляндії. Там на мене двічі напали через те, що я носила хіджаб, – зізналася Hewidy.
Дискримінація особистості
Для ісламських жінок хіджаб є ознакою прихильності до своєї віри, а для деяких це ще й релігійний обов’язок, якого мусульманка повинна дотримуватися. Кілька європейських країн законодавчо обмежили носіння хіджабу. Це можна інтерпретувати як повідомлення: ваша особистість проблематична. Проте бажання зберегти наші цінності та ідентичність є цілком природним і його слід захищати, а не забороняти.
Фото: Kim Henrik Gronert
Засоби масової інформації, і громадська думка часто повторюють стереотипний погляд на мусульманських жінок, представляючи їх пригнобленими або небезпечними – йдеться у звіті австрійської організації, яку представляла Edina Husović на конференції MEET. Крім того через такі упередження мусульманські жінки стикаються з зовнішньою дискримінацією, функціонуючи в патріархальному сімейному оточенні.
– Крайні праві борються з вами, ліві хочуть вас звільнити, – сказав Aissatou Cisse, місцевий політик з Бельгії. Вона бачить місцеву політичну сцену як систему, не відкриту для людей різних релігій.
Свою присутність у політиці, у світі білих чоловіків вона вважає досить складним викликом.
– Я не тільки молода жінка в політиці, але ще й темношкіра мусульманка. Коли я десь з’являюсь, бачать не тільки колір моєї шкіри, а й хіджаб. І я знаю, що мене не приймуть. Іноді я навіть чую це прямо.
Хоча численні акти дискримінації спрямовані проти жінок, які носять хіджаб, їх не заохочують займатися політикою.
– Це завдання для імамів. Якщо вони не бачать такої потреби, це справді важко, – сказала Juanita Villamor, яка приїхала з Берліна та керує там проектом «Muslim Dia_Logen», перебуваючи в постійному контакті з Радою імамів Берліна.
Аmina Bitar, місцевий політик з Арендала, де вона працює за інтеграцію, говорила рішуче та з усмішкою:
– Відданість – це наша робота. За нас цього ніхто не зробить. Якщо ми хочемо, щоб нас представляли як жінки, нам потрібна підтримка найближчих людей, у нашій родині.
Краще взяти ситуацію у свої руки
Після того, як Франція ввела заборону на хіджаб, датські політики почали розглядати подібні зміни до закону. Це викликало хвилю мирних протестів влітку 2022 року, як описав Аbida Ashref. «Руки від наших хіджабів» і «Мій хіджаб – мій вибір» — такі гасла тримали жінки, що марширували вулицями Копенгагена. Вони йшли пліч-о-пліч з людьми, не пов’язаними з ісламською релігією, вимагаючи свободи для всіх. Їхні голоси були почуті. Данія утрималася від зміни свого законодавства.
По-іншому склалися події двома роками раніше в Malmö, коли в червні 2020 року представник датської антимусульманської партії спалив Коран. Він зробив це, не порушуючи шведського законодавства. Почуття того, що їх не вітають і не приймають, було поширеним серед мусульман. Почалися заворушення, постраждали кілька людей, у тому числі поліцейські.
Цьому питанню була присвячена одна з частин обговорення. На сцені сиділи духовні лідери, представник шведської поліції та неурядової організації. У 2020 році вони співпрацювали один з одним, але не змогли запобігти ні спаленню Корану, ні ескалації заворушень.
– Треба дивитися в історію. Меншини мають подбати про себе. Євреї усвідомлюють, що ніхто інший не подбає про їхню безпеку. Реально кажучи, меншини залежать від ласки більшості, сказав імам Salahuddin Chadi Barakat з Malmö. – Тому треба підкріплюватись і організовуватися.
Він вважає, що мусульманська громада Швеції винесла урок з цих подій і усвідомлює, що така реакція не має позитивного ефекту.
– Політики сприйняли спалення Корану як атаку на все місто, – сказала Malin Martelius, яка у 2020 році займалась питаннями безпеки в уряді міста Malmö.
Також обговорювалася ісламофобія, особливо в соцмережах. Там більше анархії, ніж у реальному світі. Проте зв’язок між «кібервулицями» та реальністю є.
– Багато жителів Заходу, але не всі сприймають мусульман як фанатиків, готових застосувати насильство – сказала Edina Husović, голова організації Ісламської спільноти в Австрії.
Ісламофобія є домінуючою формою мови ненависті в соціальних мережах. Дослідження Австрійського моніторингового центру показують, що воно посилюється під час політичних дискусій, особливо перед виборами. Центр який Rumeysa Dür- Kwieder представляла на конференції, збирає дані про випадки мови ворожнечі, аналізує їх і відстежує їх джерела.
«Ми повинні повідомляти про випадки мови ненависті та заохочувати діалог», — сказала Dür-Kwieder, зазначивши, що це робота на всіх рівнях, від окремих осіб до політики.
Одним із ісламських політиків, який взяв участь у панелі з мови ненависті, був Mourad Dali з Французького ісламського форуму (FORIF). Після зустрічі з президентом Макроном, яку коментували французькі ЗМІ, він сам став її об’єктом.
Він зазначив, що присутність мусульман важлива в дискусіях на різні теми, а не лише на ті, що стосуються їхньої спільноти. Інакше їх будуть сприймати як чужих. Він також закликав людей знайомитись з мусульманськими цінностями.
– Невігластво та страх – це дві причини ненависті, – сказала Мay Al Samhourii з Malmö, яка брала участь в обговоренні.
Через інцидент у Malmö та ескалацію мови ненависті в соціальних мережах зростає усвідомлення того, що присутність ісламських представників у політиці є важливою для впливу на їхню ситуацію в Європі. Також є потреба в ширшому обговоренні та залученні, особливо коли йдеться про два важливі питання – захист від ненависті, з одного боку, та свободу слова з іншого. Потрібні дії, які служать усій громаді. Це вимагає більшої прихильності, активності та праці також і з боку мусульманської громади. А також відкритість до діалогу.
У демократії кожен має право голосу
Активні учасники з різних професій, захоплюючі учасники дискусії та жваві дискусії від заангажованої аудиторії – ось мрія про захід. Так сталося і в аудиторії UiA під час конференції MEET.
Доповідачі звертали увагу на те, що одним меншинам приділяється значно більше уваги, ніж іншим.
– Я питаю про ті самі наміри і такого ж захисту для нас, мусульман, – сказала молода дівчина в хіджабі.
Були також різкі слова про мусульман як нових жертв «Голокосту» – якщо влада нічого не зробить з дискримінацією та мовою ворожнечі. Також звернули увагу на законодавців, які дозволяють спалювати Коран незалежно від того, хто постраждав, але забороняють палити шини – бо це не екологічно.
Також обговорювалося питання рівного ставлення у світі щодо збереження вірності своїй ідентичності – згадувалися ісламські країни, де жінки, в тому числі європейки, повинні покривати голову, навіть якщо це не відповідає їхнім переконанням чи культурі.
– Кожен має право на свою думку. Треба приймати різні думки і критику. Я проти толерантності, тому що толерантність говорить «стоп», коли я кажу щось інше, ніж ви думаєте. Я прихильник гармонії, коли ми вчимося жити один з одним, будучи тими, ким ми є, – прокоментував Engjell Gjugja з Албанії, який не отримав відповіді на своє запитання про рівне ставлення до європейських жінок у деяких ісламських країнах.
– Я сама з Норвегії і думаю, що багато громадян Норвегії не знають мусульман особисто, вони отримують інформацію лише з газет. Якщо ти не знаєш іншої релігії, її важко зрозуміти, і тоді ти віриш лише тому, що пишуть ЗМІ, – сказала Mona, яка закінчує докторантуру в UiA.
Шлях до руйнування стереотипів – це знайомство з людьми різних культур, які, у випадку з Норвегією, живуть у вас під рукою, поруч. Йдеться про відкритість, взаємну цікавість і повагу – з обох сторін.
– Я вважаю, що це була дуже хороша конференція. Важливо створити арену, на якій мусульмани можуть на власних умовах запросити людей поговорити про ці складні теми, підсумовує Kim Henrik Gronert він відповідальний за організацію конференції від імені комуни Крістіансанд. Треба серйозно зайнятися проблемою мови ворожнечі та іншими проблемами. Необхідність організації таких конференцій і обговорення складних питань є чітко помітною.
4 травня 2023 року в Крістіансанді в рамках тижня демократії відбулася конференція MEET, тобто програма розширення можливостей мусульманської Європи. Було зібрано гостей із 17 країн Європи та учасників з Норвегії.
Організатори: Kristiansand Kommune, FIDA, RVTS SØR
Стаття створена в рамках проекту Bufdir: «Протидія расизму, дискримінації та мові ворожнечі 2023»